ЗАБУТТЯ́, ТЯ́,
Забуття́, тя́, с.
1) Забвеніе. Продаємо чортяці тіло й душу за нещасливу забуття хвилину. К. ЦН. 217.
2) Забытье. Усе кругом спало, мов зачароване, в тихім забутті теплої ночі. Мир. ХРВ. 19.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 11.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗАБУХИ́КАТИ, КАЮ, ЄШ, →← ЗАБУ́ТОК, ТКУ,